Але після першого місяця війни, ми почали думати про те, чим ми можемо послужити нашому місту в цей складний час. І на пам`ять прийшов вірш із першого Післання Апостла Петра, четвертий розділ, десятий вірш, де ми читаємо такі слова: «Кожен із вас, залежно від того дару, що він отримав від Бога, має використати його для служіння ближньому як добрий розпорядник милості Господньої, виявленої вам у найрізноманітніших її проявах». Ми розуміємо, що навіть в цей складний час ми можемо послужити людям своїми дарами. Тому ми прийняли рішення провести дитячий табір на території  Будинку Молитви.

Служіння дітям – це служіння, котре підбадьорює, дає багато приємних емоцій, а також потребує багато зусиль. Також окремо можна виділити ще те, що це служіння потребує чи не мало коштів. Ми одразу почали молитися, щоб Бог в усьому нас благословив. І вже за декілька тижнів, у нас ми мали і фінанси і була готова команда.

Табір пройшов дуже гарно і ми знову бачили Божі благословіння. Погода, діти, більшість яких були не церковними, батьки дітей, котрі не лише були раді, що їх діти знаходяться з нами, а й раді тому, що ми могли дати дітям. А саме, гарний настрій, веселі ігри, нові знайомства і саме головне, біблійні уроки, які були дуже цінними для майбутнього дітей.

Тому дяка Богу, що у час війни, Його Церква продовжує шлях служіння. Це дуже ціно. Це має велику ціль і ми йдемо до неї. Будемо продовжувати молитися за дітей і їх батьків, щоб Боже Слово в свій час принесло плід для Божого Царства.